Порядок проведення перевірок в контексті вимог Податкового кодексу України
18 декабря 2013 - olga
Перевірка- це своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата усіх податків та зборів, які передбачені Податковим кодексом України.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові чи позапланові; виїзні чи невиїзні) та фактичні перевірки.
Порядок, строки та інші умови проведення перевірок передбачено статтею 75 ПКУ.
Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідок, які підписуються посадовими особами контролюючих органів та платниками податків. У разі встановлення порушень під час перевіри складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
1.Які види перевірок мають право проводити контролюючі органи?
Відповідно до п. 75.1 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові чи позапланові; виїзні чи невиїзні) та фактичні перевірки.
2.Які документи посадові особи повинні пред’явити платнику податків для проведення документальних виїзних чи фактичних перевірок?
Керівник органу Міндоходів приймає рішення про документальну позапланову перевірку (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке оформлюється наказом. Право на проведення позапланової перевірки надається контролюючим органам лише у випадку, коли платнику податку до початку перевірки вручено під підпис копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Крім того, відповідно до ст. 81 ПКУ контролюючі органи можуть бути допущені до позапланової перевірки дише за умови пред'явлення:
направлення на проведення такої перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені у направленні на проведення перевірки.Непред'явлення платнику податків цих документів або їх пред'явлення з порушенням встановлених ПКУ вимог є підставою для недопущення посадових осіб органу ДПС до проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до ПКУ відмовлятися від проведення перевірок з інших підстав платник податків не має права.
3.Яка періодичність проведення документальних планових перевірок?
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.
Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
4.Який порядок проведення камеральної перевірки?
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Перевірка проводиться в приміщенні територіального органу Міндоходів, виключно на підставі даних, зазначених в деклараціях.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
5.Яким чином платник податків може дізнатися про результати проведення камеральної перевірки?
У разі встановлення порушень, за результатами камеральної перевірки, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.
6.Який строк проведення документальних планових та позапланових перевірок?
Тривалість документальних планових перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
Тривалість документальних позапланових перевірок, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
7.Під час підписання акту платник не згоден з результатами акту, які його дії?
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені Податковим Кодексом України.
8.В який термін платник податків повинен надати заперечення до акту?
У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
9. В який термін розглядається заперечення контролюючими органами?
Заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
10. Яка особливість фактичної перевірки?
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
11.Який порядок проведення фактичної перевірки?
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
12. Які необхідні обставини для проведення фактичної перевірки?
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи;
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства;
у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.13. Які строки проведення фактичної перевірки?
Тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 5 діб.
14 Чи мають право органи доходів і зборів проводити фактичні перевірки за період, який вже було перевірено та застосовано відповідні штрафні санкції?
При здійсненні фактичних перевірок контролюючі органи мають право перевіряти періоди, які вже були перевірені за наявності законодавчо визначених підстав для такої перевірки.
При цьому, платники податків не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, яке вже було відображено в акті попередньої перевірки.
15. Чи повині посадові особи контролюючого органу проводити запис в журналі використання РРО при проведенні перевірки?
Посадові особи контролюючого органу при проведені перевірки пункту обміну валюти повині провести запис в розділі 2 Журналу використання
реєстратора розраункових операцій „Облік перевірок” та заповнити відповідні графи, а саме графи з 1 – 4 заповнюються на початку проведення перевірки, графи 5 - 6 - наприкінці перевірки, графа 7 також заповнюється наприкінці перевірки особою, у присутності якої проводилася перевірка.
16. Яка призначається перевірка у разі несвоєчасної сплати (перерахування) податків СГ?
У разі несвоєчасної сплати (перерахування) податків суб’єктом господарювання, контролюючим органом проводиться камеральна перевірка. За результатами такої перевірки складається акт у двох примірниках, який після його підписання посадовими особами органу, які проводили перевірку, і реєстрації вручається або надсилається платнику податків для підписання протягом трьох робочих днів.
17. Який порядок надання СГ документів (копій) для проведення перевірки?
Порядок надання платниками податків документів визначено ст.85 Податкового кодексу України.
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов’язані з ним. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові особи контролюючих органів мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов’язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Міністерства доходів і зборів України.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові чи позапланові; виїзні чи невиїзні) та фактичні перевірки.
Порядок, строки та інші умови проведення перевірок передбачено статтею 75 ПКУ.
Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідок, які підписуються посадовими особами контролюючих органів та платниками податків. У разі встановлення порушень під час перевіри складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
1.Які види перевірок мають право проводити контролюючі органи?
Відповідно до п. 75.1 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові чи позапланові; виїзні чи невиїзні) та фактичні перевірки.
2.Які документи посадові особи повинні пред’явити платнику податків для проведення документальних виїзних чи фактичних перевірок?
Керівник органу Міндоходів приймає рішення про документальну позапланову перевірку (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке оформлюється наказом. Право на проведення позапланової перевірки надається контролюючим органам лише у випадку, коли платнику податку до початку перевірки вручено під підпис копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Крім того, відповідно до ст. 81 ПКУ контролюючі органи можуть бути допущені до позапланової перевірки дише за умови пред'явлення:
направлення на проведення такої перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені у направленні на проведення перевірки.Непред'явлення платнику податків цих документів або їх пред'явлення з порушенням встановлених ПКУ вимог є підставою для недопущення посадових осіб органу ДПС до проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до ПКУ відмовлятися від проведення перевірок з інших підстав платник податків не має права.
3.Яка періодичність проведення документальних планових перевірок?
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.
Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
4.Який порядок проведення камеральної перевірки?
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Перевірка проводиться в приміщенні територіального органу Міндоходів, виключно на підставі даних, зазначених в деклараціях.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
5.Яким чином платник податків може дізнатися про результати проведення камеральної перевірки?
У разі встановлення порушень, за результатами камеральної перевірки, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.
6.Який строк проведення документальних планових та позапланових перевірок?
Тривалість документальних планових перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
Тривалість документальних позапланових перевірок, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
7.Під час підписання акту платник не згоден з результатами акту, які його дії?
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені Податковим Кодексом України.
8.В який термін платник податків повинен надати заперечення до акту?
У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
9. В який термін розглядається заперечення контролюючими органами?
Заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
10. Яка особливість фактичної перевірки?
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
11.Який порядок проведення фактичної перевірки?
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
12. Які необхідні обставини для проведення фактичної перевірки?
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи;
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства;
у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.13. Які строки проведення фактичної перевірки?
Тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 5 діб.
14 Чи мають право органи доходів і зборів проводити фактичні перевірки за період, який вже було перевірено та застосовано відповідні штрафні санкції?
При здійсненні фактичних перевірок контролюючі органи мають право перевіряти періоди, які вже були перевірені за наявності законодавчо визначених підстав для такої перевірки.
При цьому, платники податків не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, яке вже було відображено в акті попередньої перевірки.
15. Чи повині посадові особи контролюючого органу проводити запис в журналі використання РРО при проведенні перевірки?
Посадові особи контролюючого органу при проведені перевірки пункту обміну валюти повині провести запис в розділі 2 Журналу використання
реєстратора розраункових операцій „Облік перевірок” та заповнити відповідні графи, а саме графи з 1 – 4 заповнюються на початку проведення перевірки, графи 5 - 6 - наприкінці перевірки, графа 7 також заповнюється наприкінці перевірки особою, у присутності якої проводилася перевірка.
16. Яка призначається перевірка у разі несвоєчасної сплати (перерахування) податків СГ?
У разі несвоєчасної сплати (перерахування) податків суб’єктом господарювання, контролюючим органом проводиться камеральна перевірка. За результатами такої перевірки складається акт у двох примірниках, який після його підписання посадовими особами органу, які проводили перевірку, і реєстрації вручається або надсилається платнику податків для підписання протягом трьох робочих днів.
17. Який порядок надання СГ документів (копій) для проведення перевірки?
Порядок надання платниками податків документів визначено ст.85 Податкового кодексу України.
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов’язані з ним. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові особи контролюючих органів мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов’язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Міністерства доходів і зборів України.
Рейтинг: 0
Голосов: 0
2275 просмотров