Плата за землю: у разі придбання приміщення податок за землю сплачується з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно

Згідно зі статтею 269 та статтею 270 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.
Разом з тим, слід врахувати, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Дана норма регламентована пунктом 287.6 статті  287 Податкового кодексу України.
Отже, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету земельний податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, як зазначено у пункті287.8 статті 287 Податкового кодексу України.
Таким чином,  враховуючи те, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, тому відсутність державного акта у юридичної особи, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою (не оформлені правовстановлюючі документи), не може бути підставою для несплати земельного податку, за умови внесення юридичної особи до даних державного земельного кадастру.
Також слід зауважити, що не залежно від оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, юридична особа, яка є – власником будівлі, споруди (їх частини), нежилого приміщення (його частини)  з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно сплачує земельний податок за земельні ділянки на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини) та за площу під таким нежилим приміщенням (його частиною) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території.